Антидепресант — це лікарський засіб, який використовується для лікування депресії та інших психічних розладів, пов’язаних із порушенням емоційного стану, тривожністю або панічними атаками. Ці препарати діють на нейромедіаторні системи головного мозку, зокрема на серотонін, норадреналін і дофамін, сприяючи покращенню настрою, зменшенню тривоги та нормалізації сну.

Основні групи антидепресантів включають:

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), наприклад, флуоксетин, сертралін. Вони є найпоширенішими завдяки м’якій дії та меншій кількості побічних ефектів.
Інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСН), такі як венлафаксин, дулоксетин, які впливають на два нейромедіатори.
Трициклічні антидепресанти (ТЦА), наприклад, амітриптилін, які є ефективними, але мають більше побічних ефектів.
Інгібітори моноаміноксидази (ІМАО), які використовуються рідше через їхню складність у застосуванні.

Антидепресанти не викликають звикання, але їх прийом вимагає часу для досягнення ефекту (зазвичай 2–4 тижні) та обов’язкового поступового припинення під контролем лікаря, щоб уникнути синдрому відміни. Лікування антидепресантами має призначатися психіатром або іншим кваліфікованим спеціалістом, виходячи з індивідуального стану пацієнта.