Летючість — це властивість речовини переходити з рідкого або твердого стану в газоподібний (випаровуватися) при певних умовах, найчастіше — при кімнатній температурі. Вона залежить від молекулярної маси, температури кипіння, міжмолекулярних зв’язків і структури речовини. Чим легше і швидше речовина випаровується, тим вища її летючість.
У фармації, парфумерії та ароматерапії летючість має практичне значення. Наприклад, ефірні олії мають різну ступінь летючості: найлетючіші компоненти випаровуються першими й створюють початкову ноту аромату, тоді як менш летючі залишаються довше. У хімії летючість враховується при зберіганні речовин: більш летючі речовини потребують герметичних ємностей, бо легко випаровуються і можуть бути токсичними чи легкозаймистими.
Летючість також впливає на фармакокінетику лікарських засобів, особливо інгаляційних. Чим вище летючість, тим швидше діюча речовина потрапляє в організм через дихальні шляхи. Водночас ця властивість може створювати ризики для безпеки, особливо у разі роботи з леткими токсичними або подразнюючими речовинами, які швидко проникають у повітря.