Непереносимість гістаміну: модний діагноз чи справжня проблема?

Все більше людей помічають дивні реакції на їжу: почервоніння шкіри, важкість у животі, головний біль, втому після звичайних продуктів. В інтернеті це часто пояснюють просто: «у вас непереносимість гістаміну». Але чи справді все так однозначно? Розберімося без міфів, самодіагностики та гучних обіцянок.

Що таке гістамін і навіщо він потрібен

Гістамін — це біологічно активна речовина, яка відіграє важливу роль у функціонуванні організму. Найчастіше його згадують у контексті алергії, але його функції значно ширші.

Гістамін бере участь в імунних відповідях, допомагає організму реагувати на зовнішні подразники та відіграє роль у запальних процесах. Крім того, він впливає на травлення: бере участь у виробленні шлункового соку та в низці процесів у шлунково-кишковому тракті.

Тобто гістамін сам по собі не є «ворогом» чи токсином. Це природна речовина, потрібна організму. Питання можуть виникати тоді, коли баланс порушується: гістаміну стає забагато або організм гірше його розщеплює та виводить.

Так звана непереносимість гістаміну

Непереносимість гістаміну зазвичай описують як стан, за якого організм не встигає «переробити» надлишок гістаміну. Унаслідок цього можуть виникати неприємні реакції, схожі на алергію або харчову чутливість.

Одна з можливих причин пов’язана з ферментами, насамперед з діаміноксидазою (DAO). Цей фермент бере участь у розщепленні гістаміну, який надходить із їжею. Якщо його активність знижується, навантаження на організм може зростати.

Але тут виникає важливе питання: чи завжди йдеться про окремий діагноз? Не зовсім. Тема залишається дискусійною. У частині випадків це розглядають як можливий функціональний розлад, в інших — звертають увагу, що симптоми можуть перекриватися з алергією, синдромом подразненого кишечника, хворобами шлунково-кишкового тракту або реакціями на інші харчові компоненти.

Саме тому не кожну реакцію на продукти варто автоматично називати непереносимістю гістаміну.

Які симптоми можуть свідчити про проблему

Симптоми не є специфічними. Вони можуть проявлятися по-різному й не завжди свідчать саме про непереносимість гістаміну. Однак серед найпоширеніших скарг називають:

• шкірні реакції: почервоніння, свербіж, відчуття тепла;
• головний біль або відчуття важкості в голові;
• здуття, дискомфорт у животі, нестабільне травлення;
• нежить або закладеність носа без ознак застуди;
• втома, слабкість або сонливість після їжі;
• відчуття серцебиття або внутрішньої напруги після певних продуктів.

Важливо розуміти, що такі прояви можуть супроводжувати різні стани. Тому цей перелік — не інструкція для самодіагностики, а причина бути уважнішими до свого стану.

Чому про це так багато говорять

Непереносимість гістаміну сьогодні справді «на вустах у всіх». Чому? Є кілька причин.

По-перше, інтерес до теми харчування зріс — люди уважніше спостерігають за реакціями організму і частіше шукають пояснення своїм симптомам. По-друге, соціальні мережі активно підхоплюють теми, де є проста схема: продукт — реакція — готовий «діагноз».

У результаті складні питання часто спрощують до коротких висновків, і з’являється відчуття, ніби майже будь-який дискомфорт після їжі можна пояснити одним словом. Але це не завжди так.

Іноді за такими скаргами стоять інші причини: особливості травлення, стрес, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту, дефіцити, нерегулярне харчування. А інколи навколо теми виникає маркетинговий шум: чим популярніший «новий діагноз», тим легше продавати спеціальні дієти, тести та продукти.

Тому інтерес до теми зрозумілий, але підхід до неї має залишатися зваженим.

Що впливає на рівень гістаміну в організмі

На рівень гістаміну та реакцію організму одночасно впливає кілька факторів.

По-перше, харчування. Більше гістаміну міститься або може накопичуватися у ферментованих продуктах, витриманих сирах, копченому м’ясі, деяких консервах, алкоголі. У частини людей такі продукти можуть викликати більш помітний дискомфорт.

Стрес теж має значення: він впливає на загальний стан організму й травлення та може підвищувати чутливість до звичної їжі.

Не менш важлива робота шлунково-кишкового тракту. Якщо травна система функціонує зі збоями, це може впливати на переносимість певних продуктів.

Крім того, важливий стан печінки, оскільки вона бере участь у метаболічних процесах і виведенні різних речовин з організму.

Роль печінки та кишечника у метаболізмі гістаміну

Печінка та кишечник відіграють важливу роль у процесах розщеплення й виведення надлишкового гістаміну з організму. Саме тому тема непереносимості не обмежується лише списком «заборонених продуктів».

Кишечник бере участь у травленні, всмоктуванні та ферментативних процесах. Якщо його робота порушується, це може впливати на реакцію організму на харчове навантаження.

Печінка, зі свого боку, бере участь у нейтралізації та метаболізмі багатьох сполук. Коли ці системи функціонально перевантажені, організму може бути складніше підтримувати внутрішній баланс.

Чи можна вирішити проблему лише дієтою? Не завжди. Іноді важливо дивитися ширше: на харчування, спосіб життя, стан шлунково-кишкового тракту та загальне навантаження на організм.

Підтримка організму: не лише дієта

За підвищеного навантаження на організм увагу зазвичай приділяють не лише дієті, а й підтримці функцій печінки та шлунково-кишкового тракту. Окрім харчування, у традиційній фітотерапії для цього інколи використовують і рослинні компоненти.

Однією з таких рослин є розторопша. Традиційно її застосовують при токсичних ураженнях печінки, порушеннях її функцій, а також для підтримки функціонування печінки та кишечника.

Чому це згадують у контексті цієї теми? Тому що саме печінка та кишечник відіграють ключову роль у розщепленні та виведенні надлишкового гістаміну з організму.

Водночас важливо зберігати реалістичний підхід. Розторопшу не слід розглядати як засіб, що «лікує непереносимість гістаміну» або гарантує усунення симптомів. Йдеться про підтримку органу в межах комплексного підходу.

Розторопші плоди 200 г

Перед застосуванням будь-яких засобів, навіть рослинних, варто проконсультуватися з лікарем, особливо якщо симптоми повторюються або вже є хвороби печінки, кишечника чи алергічні реакції.

Коли слід звернутися до лікаря

Не варто відкладати консультацію, якщо:

• симптоми з’являються регулярно;
• стан погіршується або реакції стають більш вираженими;
• дискомфорт виникає після різних продуктів і заважає нормальному життю;
• дієтичні обмеження не дають чіткого результату;
• з’являються нові скарги на шкіру, шлунково-кишковий тракт або загальне самопочуття.

Лікар допоможе виключити інші причини, оцінити стан травної системи та обрати тактику без здогадок і випадкових обмежень.

Висновок

Тема непереносимості гістаміну складніша, ніж здається з публікацій в інтернеті. Не кожен симптом після їжі пов’язаний із надлишком гістаміну, і не всі випадки можна пояснити модним терміном. Самодіагностика тут частіше заважає, ніж допомагає. Набагато важливіший комплексний підхід: увага до харчування, стану печінки та кишечника, а головне — консультація зі спеціалістом.

Література

1. Comas-Basté O., Sánchez-Pérez S., Veciana-Nogués M.T., Latorre-Moratalla M.L., Vidal-Carou M.C. Histamine intolerance: the current state of the art (https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7463562/).
2. Jochum S., Hohmann S., Werfel T. Histamine intolerance: symptoms, diagnosis and beyond (https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11054089/).
3. МОЗ України. Настанова 00299. Харчова алергія та гіперчутливість у дітей (https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3182).

Автор: Наталія Кандибей, кандидат фармацевтичних наук, директор з якості ПрАТ Фармацевтичної фабрики «ВІОЛА»

Підпишіться на наші сторінки в соціальних мережах: Facebook та Instagram